- заспокоєність
- -ності, ж.Стан за знач. заспокоєний 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заспокоєність
Смотреть что такое "заспокоєність" в других словарях:
заспокоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
незаспокоєність — ності, ж. Відсутність заспокоєності, заспокоєння; неспокій … Український тлумачний словник
полегкість — кості, ж. 1) Зменшення труднощів, послаблення зусиль при виконанні, здійсненні чогось важкого. 2) Терпеливе, невимогливе ставлення до кого , чого небудь; поблажливість. || Не дуже суворе ставлення до чиєї небудь провини, винуватості. ||… … Український тлумачний словник
незаспокоєний — а, е. У якого відсутня заспокоєність, заспокоєння … Український тлумачний словник
світлий — а, е. 1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. 4) Чистий,… … Український тлумачний словник
пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
покій — I п окій ко/ю, ч., заст. 1) Відсутність руху і шуму; тиша. || Тихе, мирне життя, згода. || Мир, примирення. 2) Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін. Не знати покою. •• На по/кої бу/ти (сиді/ти і т. ін.) не… … Український тлумачний словник
утішний — (вті/шний), а, е. 1) Який сприяє заспокоєнню, приносить полегшення. 2) Який приносить втіху, радість, здатний розважити, розвеселити. 3) Який виражає радість, задоволення … Український тлумачний словник
виплакувати — ую, уєш, недок., ви/плакати, ачу, ачеш, док., перех. 1) Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. 2) розм. Випрошувати, домагатися чого небудь сльозами, благанням. Виплакувати очі … Український тлумачний словник
